(098) 444-51-45

Як лікувати гіпергідроз (підвищене потовиділення)?

Як лікувати гіпергідроз (підвищене потовиділення)?

Лікування гіпергідрозу (підвищене потовиділення) повинно бути комплексним і спрямованим як на лікування самого підвищеного потовиділення, так і на усунення причин, що його викликали.

Загальні рекомендації

  • дотримання гігієни тіла. Всі ділянки тіла, де може затримуватися випаровування поту, необхідно щодня мити теплою водою, потім, осушивши шкіру, користуватися пудрою, яка містить тальк; пудра є речовиною, що вбирає зайву рідину, і має протизапальну дію. При пітливості ніг рекомендуються щоденні ванночки з марганцового калію або відваром кори дуба.
  • використання дезодоруючих засобів. Дезодоранти маскують запах і гальмують розкладання поту за рахунок антибактеріальних речовин (хлоргексидин, триклозан).
  • підтримання нормального температурного режиму, що означає носіння в спеку легкого одягу з натуральних тканин.

Медичні втручання

Консервативні методи

Психотерапія – сама по собі не здатна позбавити від підвищеного потовиділення, але допомагає справлятися пацієнтам зі своїм емоціями, усуваючи тим самим один з провокуючих факторів.

Медикаментозна терапія

Для впливу на психічний стан і симпатичну нервову систему застосують фітопрепарати (валеріана, пустирник, комплексні препарати – «Персен», «Афобазол»). Призначення цих препаратів виправдано, якщо має місце «емоційний» гіпергідроз або сама по собі проблема завдає психологічний дискомфорт. Термін лікування зазвичай становить 2-4 тижні.

Місцеве лікування

У разі нанесення на поверхню шкіри засобів, що блокують роботу потових залоз.

  • Дезодоранти повністю не прибирають прояви гіпергідрозу, але істотно полегшують стан. Дезодоранти надають антибактеріальний ефект і дозволяють впоратися з неприємним запахом.
  • Антиперспіранти, на відміну від дезодорантів, блокують процес потовиділення, але не справляються з бактеріями, що живуть на поверхні шкіри. Потові залози при цьому продовжують секретувати піт, але на поверхню він не виходить. Тривале застосування антиперспірантів викликає значне пригнічення потовиділення, але може спровокувати різні алергічні реакції. Важливо відзначити, що антиперспіранти не варто використовувати при сильних і тривалих фізичних навантаженнях, в умовах підвищеної вологи. Піт, не виходячи на поверхню, може викликати набряк. У таких ситуаціях краще використовувати дезодоранти.

У дерматологічній практиці використовуються:

  • антиперспіранти на основі алюмінію або цинку
  • формальдегід
  • саліцилова кислота
  • етиловий спирт

Існують креми, що містять активні компоненти для лікування гіпергідрозу.

  • «Maxim TM» – гель на основі хлориду алюмінію. Препарат використовують ввечері перед сном; ефект звичайно настає з першого дня, але протягом першого тижня препарат бажано застосовувати щоденно, далі 1-2 рази на тиждень. Може викликати значну сухість шкіри в оброблюваній зоні.
  • Гель «Одобан» містить у своєму складі хлорид алюмінію і спирт.
  • Препарат «Формагель» на основі формальдегіду має дезінфікуючу дію і усуває надмірну пітливість. «Формагель» наносять на чисту поверхню на 30-40 хвилин, а потім змивають теплою водою. Одного нанесення досить, щоб знизити потовиділення на 7-10 днів, потім процедуру знову повторюють. При різко вираженій пітливості процедуру проводять 2-3 дні підряд. При тривалому використанні викликає сухість шкіри, не застосовується на запалених або травмованих зонах.

 

Фізіотерапія

Використання змінних струмів призводить до зменшення гіпергідрозу. Зазвичай використовують водний електрофорез.  Ефект триває 2-3 тижні, поступово слабшаючи.

Застосування ботулотоксину (ботокс)

Препарати на основі ботулотоксину діють місцево, блокуючи передачу нервового імпульсу до потової залози. Сигнал про необхідність виділення поту не надходить до залози – відповідно потовиділення не відбувається.

Процедура полягає у внутрішньошкірному введенні препарату певного розчину і дози. Ефект триває 6-8 місяців. Він залежить більшою мірою від вираженості потовиділення, дози введеного препарату і стану імунної системи. Цікавий факт, що в поодиноких випадках при лікуванні локального гіпергідрозу з одного боку компенсаторно перестає потіти і протилежна зона. Через певний час препарат виводиться з організму, функція потових залоз відновлюється.

Хірургічні методи лікування підвищеного потовиділення ділять на:

  • центральні (симпатектомія)
  • локальні операції (безпосередньо в зоні підвищеного потовиділення)

 

Локальні методи

  • ліпосакція у пахвовій зоні
  • закритий кюретаж у пахвовій зоні
  • висічення шкіри у пахвовій зоні

Мета локальних методів – зменшення кількості потових залоз, що опосередковано знижує потовиділення. При виконанні ліпосакції відбувається руйнування симпатичних нервів, розташованих в підшкірній жировій клітковині. Різновидом даного методу є ультразвукова ліпосакція, яка дозволяє виконувати процедуру з меншим травматизмом і в більшому обсязі.

Так званий центральний метод лікування, симпатектомія, вважається крайнім заходом і не застосовується до тих пір, поки інші методи лікування виявляться безрезультатними.

Суть операції зводиться до порушення роботи симпатичного стовбура (основного джерела нервових імпульсів в роботі симпатичної нервової системи) в одних випадках з повним його руйнуванням, в інших – з частковою блокадою.

Різновиди симпатектомії:

  • традиційні операції (грудна, шийна симпатектомія)
  • ендоскопічна симпатектомія (руйнування стовбура або накладення кліпси)
  • втручання через шкіру (хімічна блокада або руйнування електричним струмом симпатичного стовбура)

Традиційна симпатектомія виконується через розріз на шиї або на грудній клітці. Останнім часом даний метод використовується рідко, оскільки ендоскопічний спосіб є менш травматичним.

Ендоскопічна симпатектомія виконується двома способами: з руйнуванням симпатичного стовбура і накладенням кліпси. У першому випадку нерв руйнується під впливом електричного струму, у другому – притискається накладенням кліпси. Ефект від операції зберігається назавжди.

Незважаючи на те, що симпатектомія мало травматична і має виражений результат, операція має ряд ускладнень. Після впливу може з’явитися сухість шкіри обличчя або долонь, потовиділення після вживання гострої або гарячої їжі на обличчі, звуження зіниці. Побічний ефект може виразитися і в розвитку компенсаторного гіпергідрозу, причому можливість його виникнення складно передбачити заздалегідь.

Компенсаторний гіпергідроз полягає в тому, що після виключення з процесу підвищеного потовиділення однієї з областей, інша область бере на себе цю функцію. Наприклад, після симпатектомії долонь протягом декількох місяців може сформуватися підвищене потовиділення спини або області грудей. Необхідно зазначити, що після руйнування симпатичного стовбура такі ускладнення будуть незворотні.

Гіпергідроз (підвищене потовиділення) викликає безліч проблем. Найчастіше людина не може самостійно впоратися з цим станом, ще більше посилюючи перебіг захворювання. Сучасні методи лікування дозволяють дуже ефективно справлятися з цією недугою – тому не затягуйте з вирішенням проблеми і швидше звертайтеся до лікаря.

Ми завжди раді проконсультувати або записати Вас на прийом до наших спеціалістів за телефоном: +38 098 444 51 45

Також Ви можете відвідати наш косметологічний центр “Reality” за адресою: м.Львів, пр.Чорновола, 67Б.

Коментарів немає
Залишити коментар

+ 46 = 51